50 oттeнкoв украинской оборонки: как будто я увидела на полсотни предприятий Укроборонпрома

Нeмoжливo пізнaти укрaїнську oбoрoнку з кaбінeту в Києві. Нa стaрті кoнструктoрськoї рeфoрми Укрoбoрoнпрoму я плaнувaлa відвідaти усі 116 підприємств Кoнцeрну, які знaxoдяться нa підкoнтрoльній Укрaїні тeритoрії, aби oсoбистo дoслідити їx мoжливoсті, унікaльні тa спільні xaрaктeристики. Шукaлa ту кoнкурeнтну пeрeвaгу, якa здaтнa нe лишe пoнoвити кooпeрaтивні зв’язки, aлe й oбіцяє зрoстaння – удoскoнaлeння прoдукту й пoслуги, aргумeнти в (видах інвeстиційнoгo пoтeнціaлу, кaр’єрні мoжливoсті про мoлoді тa гaрнe зaбeзпeчeння тaлaнoвитиx співробітників.

Держи жаль, пандемія коронавірусу внесла свої корективи, і я змогла відвідати трохи більше 50-ти державних оборонних підприємств.

Що ж я спустя некоторое время побачила?

Різні відтінки державної оборонки, одні з яких надихають, а інші – крають серце.

Наші підприємства дуже різні малограмотный тільки за видом діяльності, але і вслед рівнем занепаду. Мати такі активи в одному Концерні, який повинен працювати получи и распишись прибуток і забезпечувати сили безпеки та оборони України якісним озброєнням та військовою технікою — складніше, ніж управляти диверсифікованим General Electric альбо Boeing.

Наприклад, чи знали ви, що 25% світового газотурбінного флоту оснащено українськими газотурбінними двигунами від «Сигнал-«Машпроект»? Це підприємство виготовило понад 2300 морських газотурбінних двигунів, які встановлені нате понад 500 бойових кораблях у 20 країнах світу? «Сигнал» і досі має архаїчну юридичну форму – «державне підприємство», що значно обмежує усю діяльність – від маркетингу раньше спільних розробок.  

Альбо, наприклад, що двигун Д-27 від   «Івченко-Прогрес» во (избежание літаків короткого злету випередив пора і до сьогодні є унікальною розробкою, яку ніхто далеко не зміг повторити? У цього двигуна найнижча емісія шкідливих викидів серед військово-транспортних літаків та невыгодный шкодить навколишньому середовищу.  

Нежто звернімося до нашого авіапрому. Мабуть усі україніці знають, що найпотужніший транспортний літак світу Фактически-225 «Мрія» було виготовлено саме у Києві. А, наприклад, Ин-70 – самодостатній літак, який без- потребує ніякого наземного завантажувально-розвантажувального обладнання.

Альбо інший літак – Фактически-74 – здатен працювати у найжорсткіших умовах холоду полюсів та низьких температур.

Маємо й інший предприятие – харківський ФЕД, чия продукція застосовується продуктивно на всіх типах літаків та вертольотів оборонного та цивільного призначення і експлуатується у більш, ніж 60 країнах світу.  

А чи знаєте ви, що у нас є єдине унікальне в Україні гідроакустичне підприємство – ДП «Київський науково-дослідний інститут Гідроприладів», що має більше 300 науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. Їх використовують у найсучасніших зразках гідроакустичної техніки – систем акустичної, гідроакустичної та ультразвукової апаратури?

Це підприємство – одне з чотирьох в Європі має унікальний гідроакустичний басейн заглушеного типу, який заслуговує статусу національного надбання України.

Ви бували колись у Миколаєві? Опосля – наш суднобудівний Миколаївський заводишко. Його будували ще предварительно появи міста і Миколаїв зростав навколо нього. Перша відкрита верф цього підприємства шабаш ще існує та нагадує ради свою потужність гігантськими розмірами.

Уявіть, саме отечественный Ізюмський приладобудівний предприятие виготовив Кремлівські зірки. У роки перших п’ятирічок заводище освоїв кольорове оптичне скло угоду кому) металургії, у 1926 році виконав замовлення получай розробку рубінового скла та технології його виробництва про Кремля. Наразі цей заводище повністю завантажено, тута у три зміни виробляють багато оптичної продукції зі 175 марок кольорового та безкольорового оптичного скла своєї власної розробки, в тому числі, прилади нічного бачення.

Але є й менш позитивні факти. Наприклад, росіяни вивезли всі наші архіви документації військового і промислового характеру ще до самого війни. Про це мені повідомили у наших державних архівах, які по (по грибы) законом зобов’язані забезпечувати збереження копій технічної стратегічної документації оборонного характеру з розробок у вигляді документів та мікрофільмування. Я переконана, що це була тиха диверсія проти майбутнього України, але ніхто мало-: неграмотный хоче підтверджувати це офіційно.

Рядом цьому славнозвісні наукові розробки і навіть конструкторська документація, які лишилися і зберігаються в Україні, только и знает виглядають як стос пожовклих паперів радянського періоду. Їх важко читати, безграмотный кажучи вже относительно переведення у цифровий мера.

Чи потрібно весь век це оберігати та оцифровувати? Я впевнена, що просто так. Як мінімум документацію получи ту українську продукцію, яка експлуатується чи продається далеко не лише в Україні, а й в інших країнах світу.

Такі документи венчание мати у сучасному цифровому форматі – це вже мало-: неграмотный маркетинг, це вимога сучасного ринку. Ибо це дорогоцінний время наших конкурентних переваг соответственно глибинній модернізацій та якісному сервісу.

Саме це ми і почали робити, лише в процесі усвідомлюючи всю глибину проблеми.

Наприклад, документацію апарату ШВЛ «Буревісника» ми почали відновлювати власними силами, витратили майже неудовлетворительно місяці на пошуки та оцифровування, і зрозуміли, що знадобиться ще приблизно чотири місяці, аби співставити по сей день та перевести в систему автоматизованого проектування. Така ситуація звела наші зусилля зі швидкого відновлення виробництва ШВЛ держи Буревіснику нанівець.

В пирушка же час наші зусилля в іншому заводі зацікавили європейських науковців чтобы спільної роботи в напрямку трансферу медичних технологій.

З цих відтінків складається загальна натюрморт державної оборонки – у більшості своїй технологічно застарілої, ресурсно розграбованої, хронічно недофінансованої та нездатної залучити інвестиції в силу законодавчих, ментальних, аналогових та інших гриль-бар’єрів.

Щоб профінансувати модернізацію цієї галузі потрібно значно більше коштів, ніж українське оборонне замовлення. Але це без- означає, що нам миг сходити з дистанції! Навпаки – часик прибирати бар’єри.

А це означає:

1.   Виводити нову високомаржинальну продукцію дружно з динамічним приватним сектором

2.   Змінювати продуктову бізнес-манекенщик на сервісну.

3. Модернізувати існуючу техніку, систему зв’язку.

4.   Надавати сервіс обслуговування сразу з лізингом техніки сверху основі великих даних.

5.   Отримувати постійний дохід невеликими траншами, без- допускати отримання великих коштів одним траншем, що провокує багатьох керівників для корупційні дії.

6. Постійне внутрішнє фінансування розвитку талантів та нових технологічних інструментів исполнение) інноваторів на кожному підприємстві – інвестиції в професійний та інтелектуальний розвиток, а малограмотный тільки соціальний.

Саме получи цих засадах будується стратегія інновацій Укроборонпрому, завдання якої є відкриття потенційних можливостей, які допоможуть нашій оборонній промисловості змінюватися та зростати.

Ця формулировка зростання є спільною с целью всіх підприємств Концерну, які я відвідала.

Вона полягає у кооперації між компаніями-конкурентами та у величественно-приватному партнерстві сверху всіх стадіях життєвого циклу продукту – від ідейного прототипу поперед списання.

Але в целях цього треба багато що змінити – і в мізках виробників озброєння, і в головах чиновників, які маловыгодный поспішають руйнувати законодавчі видеобар’єри розвитку вітчизняного оборонпрому.

Детальніше для це – у другій частині моїх «дорожніх нотаток».

Всегда материалы автора
Благо Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.