Украинский язык в украинском ресторане. Возвращение за праздничный стол
Спeціaльнo на Рaдіo.Свoбoдa
Рoзмoвляємo якoсь зі Святoслaвoм Вaкaрчукoм і Микoлoю Княжицьким нa тeрaсі oднoгo з київськиx рeстoрaнів. Спілкувaння, зрoзумілo, йдe укрaїнськoю мoвoю. Oфіціaнти – прoфeсійні і ввічливі – рoзмoвляють між сoбoю нeпoдaлік в очікуванні, поки ми визначимося із замовленням. Спілкування, зрозуміло, йде українською мовою.
Але шпиндель офіціант підходить раньше нас прийняти замовлення і … звертається російською. Сторонньому спостерігачеві це може здатися дивним, навіть диким. Чому народище, які спілкуються між собой однією мовою, вважають вслед краще перейти пользу кого бесіди з клієнтом получи іншу?
Читайте вот и все
Мовна стаття: в Україні единовременно панує «русскій мір». А нам потрібен український
Тим більше, що офіціант чудово знає, хто такий Вакарчук, якщо мало-: неграмотный був на його концертах, в таком случае вже точно слухав пісні. І розуміє: рідна мова відвідувача – українська, а далеко не російська. Як, втім, і рідна мова офіціанта. Тим більше, що офіціант – молодий хлопець, який, сверху відміну від нас, невыгодный застав часи ганебної русифікації, коль вважалося, що говорити українською мовою «у пристойному місці» легко соромно, що українська мова – це мова села, а маловыгодный міста.
І, тим без- менш, у цій побутовій інтермедії – весь історія України останніх століть. Свідчення того, предварительно якого рівня імперія розвинула в українців слабое место національної неповноцінності, (до, що навіть сквозь десятиліття після її загибелі, я чую від молодих людей, які приїжджають перед Києва зі східних регіонів країни, що говорити рідною угоду кому) них українською мовою «малограмотный прийнято», що «засміють».
І я згадую ради своїх однокласників, україномовних хлопців, які прощай-що-будь намагалися «звільнитися» від мови своїх батьків, тільки щоб уславитися «городскімі». І ради своїх колежанок по мнению російському відділенню філологічного факультету університету в Дніпрі, красивих дівчат із українських сіл, які следовать будь-що бажали вивчитися возьми викладачів російської мови. Саме російської! Щоб уславитися «городскімі». Щоб викладати мову, якою розмовляло місто.
Злий чарівник біситься у кремлівських палатах
Саме тому 16 січня є таким важливим безграмотный тільки для української мови, він важливий интересах всієї України. Пасербицю, яка може хіба що мити тарілки для кухні, держава урочисто садовить вслед за ошатний стіл. После міський стіл. І раптово виявляється, що ця падчерка – безграмотный падчерка ніяка, а рідна дочка, яка і була завжди городянкою, елегантною і вишуканою.
А злий чарівник, який намагався нашу «попелюшку» змусити прибиратися в чужій кухні, біситься від злості у своїх кремлівських палатах і розповідає світу оборона утиски «російськомовного населення», обмеження прав національних меншин, насильницьку українізацію та інші «українські злочини».
Тому що чарівник – неважный (=маловажный) дурень. Він впрямь розуміє, що якщо українська мова стане своєю у великому місті, затвердиться як невід’ємна частина міської цивілізації, тоді ніяке повернення імперії вже мало-: неграмотный відбудеться.
Все материалы автора
Разве что Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.